У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти ( затвердженому Постановою кабінету міністрів України

23 листопада 2011 року № 1392) наголошується на   діяльнісному підході  як спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосуванні на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.   

       Тут же зазначається, що варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи.   

       Діяльнісний підхід в освіті – це не сукупність окремих освітніх технологій чи методичних прийомів. Це методологічний базис, на якому будуються різні системи навчання зі своїми конкретними технологіями, прийомами і теоретичними особливостями. Діяльнісний підхід є альтернативним методу трансляції знань і їх пасивного засвоєння, дозволяє досягти освітніх цілей, що втілюють потреби суспільства і держави.

       Із діяльнісним підходом найближче пов’язана категорія діяльності.

       У традиційному розумінні «діяльність» розглядаємо як прояв активності суб’єкта, що виражається в доцільній зміні навколишнього світу, а також у перетворенні людиною самої себе. 

      Я, як вчитель, дуже люблю створювати такі умови на уроці, в яких би учні діяли, максимально навчалися самостійно, творили. Для цього використовую:

• прийоми тренінгових занять;
• прийоми гейміфікації;
• прийоми критичного мислення;
• прийоми дискретного мислення;
• прийоми театралізації;
• роботу на ротаційних станціях;
• навчання за підтримки Путівничка;
• EduScrum